Форлендер Карл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Форлендер Карл

Форлендер (Voilander) Карл (2.1.1860, Марбург, – 6.12.1928, Мюнстер), німецький філософ-ідеаліст, представник марбургськой школи неокантіанства, професор університету в Мюнстере (1919–28). Ф. відомий як теоретик «етичного соціалізму» і дослідник етики І. Канта . Згідно Ф., соціалізм не має наукового обгрунтування і зіждется на моральних передумовах, найчіткіше виражених в етиці Канта, що розглядає людину як самоціль. Аналізуючи взаємовідношення учень Канта і К. Маркса, Ф. стверджував, що в економічних роботах Маркса полягає глибока етична точка зору. При цьому, протиставляючи пізнання і оцінку, знання і етику, Ф. тлумачив соціалізм як етичне за своєю суттю учення яке нібито не може претендувати на об'єктивність, збагнення причинних зв'язків і законів суспільного розвитку.

  Соч.: Der Formalismus der Kantischen Ethik in seiner Notwendigkeit und Fruchtbarkeit, Marburg, 1893: 1. Kant. Der Mann und daswerk, Bd 1–2, Lpz., 1924; Von Machiavelli bis Lenin. Neuzeitliche Staatsund Gesellschaftstheorien, Lpz., 1926; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Кант і соціалізм. Огляд новітніх теоретичних течій в марксизмі. М., 1906; Сучасний соціалізм і філософська етика, М., 1907; Кант і Маркс, СП(Збори постанов) Би, 1909; Історія філософії, т. 1, СП(Збори постанов) Би, 1911. Див. також літ.(літературний) при ст. Неокантіанство .

  А. П. Огірків.