Фолкнер Уїльям
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фолкнер Уїльям

Фолкнер (Faulkner) Уїльям (25.9.1897, Нью-Олбані, штат Міссісіпі, – 6.7.1962, Оксфорд, штат Міссісіпі), американський письменник. Вихідець з аристократичної сім'ї плантаторів-землевласників Півдня. Під час 1-ої світової війни 1914–18 служив в канадській авіації, але у військових діях не брав участь. Після війни протягом року відвідував університет штату Міссісіпі. Перервавши навчання, працював маляром, клерком, листоношею. Дебютував книгою віршів «Мармуровий фавн» (1924), написаною під впливом франц.(французький) символізму. До 1925 відноситься знайомство Ф. з Ш. Андерсоном . Перший роман Ф. «Солдатська винагорода» (1926, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) написаний у дусі прози «втраченого покоління», роман «Москіти» (1927) свідчить про вплив О. Хакслі .

загрузка...

  Роман Ф. «Сарторіс» (1929, русявий; пер.(переведення) 1973) відкриває цикл творів про Йокнапатофе – вигаданому юж.(південний) окрузі. Роман «Шум і лють» (1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1973) заглиблює і розвиває заявлену в «Сарторісе» тему приреченості патріархальної традиції фермерського Півдня, розпаду і дегуманізації його суспільних стосунків. Деградацію Півдня Ф. пов'язує з допущеною у минулому рокової помилкою – визнанням законності рабства. Разом з вирушаючою «південною цивілізацією» гинуть і породжені нею люди – герої Ф. це і представники старого плантаторського роду, і бідняки-фермери з романа «На смертному одрі» (1930). Якщо до виходу в світ «Святилища» (1931) Ф. залишався «письменником для критиків», то історія злочинів гангстера-садиста, лише по чистій випадковості викритого законом, принесла йому комерційний успіх і запрошення до Голлівуду в якості сценариста-консультанта. Ще глибше занурює в «космос» Півдня роман «Світло в серпні» (1932, русявий.(російський) пер.(переведення) 1974), де розкрита приреченість принципів расизму і пуританства, жорстокий і непоправний вплив їх на долі людей. В центрі одного з кращих романів Ф. «Авессалом, Авессалом!» (1936) доля полковника-південця Сатнена, чиї енергія і одержимість все ж безсилі обернути назад неминучий хід подій: будь-який його почин гине, кожна ідея приречена вже в зародку. Зародженню хижацьких капіталістичних стосунків і розпаду минувщини патріархальних присвячена «південна епопея» Ф. – трилогія «Село» (1940, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), «Місто» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), «Особняк» (1959, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961), що оповідає про представників «нового роду» Сноупсов, жорстоких, холоднокровних ділків; такі, по думці письменника, лише і здатні вижити в «духовному кліматі» Півдня, що змінився. З останніх творів Ф. відомі «Реквієм по черниці» (1951, русявий.(російський) пер.(переведення) інсценування А. Камю 1970); своєрідний детективний роман «Поганить праху» (1948, русявий.(російський) пер.(переведення) 1968) і «Притча» (1954). Впродовж всієї творчої дороги улюбленим жанром Ф. залишалася розповідь: збірки «Ці тринадцять» (1931), «Зійди, Моісей» (1942) і ін.

  Хоча в ранніх творах Ф. помітний інтерес до «експериментальних шкіл» європейського романа, зокрема до романа «потоку свідомості», основними тенденціями своєї творчості він, поза сумнівом, належить до літератури критичного реалізму. Творчий метод Ф. характеризується глибоким історизмом, тяжінням до символіки, ведення оповідання в декількох тимчасових пластах, використанням високої риторики. Будучи глибоко національним письменником, кровно пов'язаним з долею амер.(американський) Півдні з його минулим і сьогоденням, з його міфологією, культурою, мовою і побутом, Ф. одночасно класик світової літератури 20 ст Його творчість освітлена вірою в невичерпність людського духу, в безмежну здібність людини до співчуття, жертвенності і життєстійкості. Нобелівська премія (1949).

  Соч.: Agreen bough, N. Y., 1933; The wild palms, N, Y., [1939]; Collected stories, N. Y., 1950; Big woods, N. Y., 1955; Knight''s gambit, N. Y.; 1956; The reivers, N. Y., 1962; The unvanquished, Harmondsworth, 1965; Essays, speeches and public letters, L., 1967; Flags in the dust, N. Y., 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Сім розповідей, М., 1958; [Вибране], М., 1973: Збори розповідей. [Видавництво підготував А. М. Зверев], М., 1977.

  Літ.: Мендельсон М., В. Фолкнер, в його кн.: Сучасний американський роман, М., 1964; Засурський Я. Н., Потік свідомості. «Шум і лють» Уїльяма Фолкнера, в його кн.: Американська література XX ст, М., 1966; Каулі М., В. Фолкнер. Свіжий погляд на Фолкнера, в його кн.: Будинок з багатьма вікнами, М., 1973; Падієвський П. Ст, Дорога У. Фолкнера до реалізму. Америка Фолкнера. Фолкнер і Камю, в його кн.: Дороги реалізму, М., 1974; Brooks С., W. Faulkner. The Yoknapatawpha country, New Haven – L.. 1963; Adams R., Faulkner: myth and motion, Princeton (N. J.), 1968; Reed J. W., Faulkner''s narrative, New Haven – L., 1973; William Faulkner. Four decades of criticism, East Lansing, 1973; William Faulkner. A collection of criticism, N. Y., 1973; Biother J., Faulkner. A biography, v. 1–2, N. Y., 1974.

  Ст І. Бернацкая.

В. Фолкнер.