Хакслі (Huxley) Олдос Леонард (26.7.1894, Годалмінг, Суррей, — 22.11.1963, Лос-Анджелес, штат Каліфорнію, США), англійський письменник. Внук біолога-дарвініста Т. Р. Гекслі. Закінчивши Оксфордський університет (1921), зайнявся професійною літературною діяльністю. Літературна спадщина Х. включає вірші, розповіді, путні нариси, біографії, критичне есе про літературу, театр, музику, живопис, філософські трактати. Найбільшу популярність отримали романи Х. Уже в ранніх романах — «Жовтий Кром» (1921), «Блазеньський хоровод» (1923, русявий.(російський) пер.(переведення) 1936), «Контрапункт» (1928, русявий.(російський) пер.(переведення) 1936) — формується тип т.з. інтелектуального романа (сам Х. визначав його як «роман ідей»). У книгах 20-х рр. домінує сатиричний пафос; об'єкти сатири Х. — традиційний британський снобізм, претензійність і духовна порожнеча «вищого суспільства», бездумне захоплення частини інтелігенції фрейдизмом і авангардизмом. У 30-і рр. сатиричний початок в творчості Х. слабіє. Він починає абсолютизувати біологічні властивості людської природи. Етапом в еволюції Х. стала «антиутопія» «Прекрасний новий світ» (1932); її основну ідею письменник запозичував з роботи Б. Рассела «Науковий світогляд» (1931). На «прекрасному новому світі» (назва романа узята з «Бурі» В. Шекспіра) панують автоматизація стандарт і бездуховність, в нім немає місця мистецтву і найприроднішим людським відчуттям — любові і материнству. Жах перед стрімким технічним прогресом і невіра в соціальний прогрес приводять Х. до ідей непротивлення злу, до релігії і східної містики. Але навіть ідею етичного самоудосконалення в романі «Після багатьох років вмирає лебідь» (1939) компрометує гротесково-фантастична кінцівка романа. Концепція людини, що складається в творах Х. 30—40-х рр., зближується з модерністською, трактуючою людину як низовинна і брудна тварина (роман «Мавпа і суть», 1948). У післявоєнні роки Х. все рідше звертається до художньої творчості. Дорога Х. від раціоналізму до містики — один з яскравих прикладів кризи буржуазно-ліберальної свідомості в 20 ст
Соч.: Collected works, v. 1—26, L., 1946—1956; Collected short stories, N. Y., 1957; Collected essays, L., 1959; Literature and science N. Y., 1963; Letters, N. Y., 1970; Crome yellow, [Предісл. Р. А. Анджапарідзе], Moscow, 1976; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Прекрасний новий світ (фрагменти), «Інтернаціональна література», 1935 № 8.
Літ.: Паляєвський П., Загибель сатирика, в кн.: Сучасна література за кордоном, М., 1962; Жантієва Д. Р., О. Хакслі, в її кн.: Англійський роман ХХ ст, М., 1965; Івашева Ст Ст, О. Хакслі, в її кн.: Англійська література XX ст, М., 1967; Шестаков Ст, Соціальна антиутопія О. Хакслі — міф і реальність, «Новий світ», 1969 № 7; Аллен В., Традиція і мрія, М., 1970; Atkins J. A. Huxley, L., 1967; Holmes Ch. М., Aldous Huxley and the way to reality, Bloomington — L., [1970]; Woodcock G., Dawn and the darkest hour, N. Y., 1972; Tbody Ph., Aldous Huxley, L., 1973; Bedford S., A. Huxley. A biography, v. 1—2, L., 1973—74.
