Феохромоцитома
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Феохромоцитома

Феохромоцитома (від греч.(грецький) phaiós – сірий, темний, chroma – колір, kýtos – вмістище, тут – клітка і -ота – закінчення в назвах пухлин), хромаффінома, пухлина мозкового шару надниркових або вузлів симпатичною вегетативної нервової системи, що посилено продукує катехоламіни (адреналін, норадреналін). Спостерігається переважно в осіб молодого і середнього віку. Основний прояв – симптоматична гіпертонія, яка може бути постійною (часто з гіпертонічним кризом на тлі підвищеного артеріального тиску) або пароксизмальною. Найбільш рідкі випадки Ф. без гіпертонії (латентна форма).

  Криз при Ф. характеризується раптовим різким підвищенням артеріального тиску, зблідненням шкіри і слизистих оболонок, похолоданням кінцівок, ознобом, збудженням, головним болем, запамороченням, задишкою, тахікардією (рідше брадикардією). У крові сбично підвищений вміст цукру, лейкоцитоз. У сечі з'являються білок, циліндри. Тривалість кризу – від декількох хвилин до декількох годин; його закінчення незрідка супроводиться рясним сечовипусканням. Гіпертонія, криз виникає при емоційних розладах, фізичному навантаженні, переохолодженні, перегріванні, глибокою пальпації живота, сдавленні пухлини при певних рухах тіла; з розвитком хворобі стають частішими і важчими. Смерть при Ф. може настати від крововиливу в мозок, гострій сердечній недостатності (набряк легенів) і ін. причин. Розвиток Ф. при вагітності небезпечно для матері і плоду, тому удаються до раннього видаленню пухлини або перериванню вагітності. Розпізнавання грунтується на характерних ознаках кризу, результатах дослідження сечі (різке збільшення кількості катехоламінів, що виділяються) і рентгенологічні дослідження (рентгенографія з введенням кисню в околонадпочечниковую клітковину), а також на швидкому лікувальному ефекті внутрішньовенного введення адренолітіков (тропарен, Фентоламін). Лікування хірургічне.

  Літ.: Феохромоцитома, М., 1965.

  Н. Р. Палєєв.