Фераун (Feraoun; справжнє ім'я – Літ Шаабан) Мулуд (8.3.1913, Тізі-Хибель, – 15.3.1962, Ель-Біар, район м. Алжір), алжірський письменник. Писав на франц.(французький) мові. Його батько – кабільський фелах, що довгі роки працював шахтарем у Франції, Ф., закінчивши ліцей в Тізі-Узу, а потім педагогічне училище в Бу-Зареа, вчителював в Кабілії (1935–57). Ф. – родоначальник реалістичного напряму в алжірській літературі французькою мовою. У романс «Син бідняка» (1950, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), збірка новел «Дні Кабілії» (1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1970), епічні дилогії «Земля і кров» (1953, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965) і «Дорога, ведуча в гору» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965) Ф. відтворив типові характери і обставини народного життя в період між двома світовими війнами, напередодні Листопадового повстання 1954. У статті «Останнє послання» (1960) він відкидав план вирішення алжірської проблеми, що асимілює, запропонований А. Камю . В озброєній боротьбі народу з колонізаторами Ф. бачила єдина дорога до свободи і незалежності Алжіру («Щоденник. 1955–1962», 1962). Ліг жертвою оасовського терору. У 1972 опублікував нариси, критичні статті і фрагменти незавершеного романа «Річниця».
Соч.: Les poemes de Si Mohand, P., 1960; Lettre а ses amis, P.. 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Щоденник. 1955–1962. [Фрагменти], в кн.: Письменник і сучасність, М., 1973.
Літ.: Прожогина С. Ст, Франкомовна література країн Магріба, М., 1973 (див. покажчик); Khatibi A., Le roman maghrebin, P., 1968; DEJEUXJ., La litterature maghrebined''expressionfrancaise, t. I, Alger, 1970.
