Феофан Ісповедник (Theophanes Homologetes) (близько 752, Константинополь, – 818, о. Самофракия), візантійський хроніст. Його «Хронографія», написана в 810–814 значною мірою на основі джерел, що не дійшли до нас, є погодним описом подій за 284–813; для періоду 769–813 є єдиним послідовним викладом історії Візантії і суміжних країн. Ф. І., що стояв на позиціях ортодоксального чернецтва, виражав різке вороже відношення до іконоборству, його ідеал – імператор Костянтин I.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Літопис візантійця Феофана, М., 1884.
Літ.: Чичуров І. С., До проблеми авторської самосвідомості візантійських істориків IV–IX вв.(століття), у кн.: Античність і Візантія, М., 1975.
