Фенол, монооксибензол, карболова кислота, безбарвні кристали з характерним запахом, що рожевіють при зберіганні, t пл 40,9 °С, t кіп 181,75°c; помірно розчинимо у воді, добре – в спирті, ефірі, ацетоні. Ф. – простий з оксипроїзводних ароматичних з'єднань (див. Феноли ) . Ф. – важлива сировина у виробництві ряду коштовних продуктів. Так, хлоруванням елементарним хлором в промисловості отримують 2,4-діхлорфенол – напівпродукт у виробництві гербіциду 2,4-дихлорфеноксиоцетової кислоти, конденсацією з альдегідами, головним чином з формальдегідом, – феноло-альдегідні смоли (див. також Фенопласти ), з фталевим ангідридом – фенолфталеїн (індикатор і лікарський засіб), з ацетоном – дифенілолпропан, використовуваний для виробництва полікарбонатов, гідруванням – циклогексанол (напівпродукт в синтезі капролактаму, полімеризацією якого отримують полікапроамід ), алкилірованієм олефінамі – n -aлкилфеноли Rc 6 H 4 ВІН, вживані у виробництві поверхнево-активних і запашних речовин. Ф. використовують також для здобуття різних фарбників, ліків, засобів (саліцилової кислоти, салолу і ін.), пікринової кислоти (див. Нітрофеноли ) .
Виділяють Ф. з кам'яно-вугільної смоли і отримують синтетично з бензолу – через бензолсульфокислоту C 6 H 5 So 2 ВІН (сплавом її натрієвої солі з їдким натром), з хлорбензолу C 6 H 5 Cl (гідратацією) і головним чином через кумол (розкладанням його гідроперекису).
Ф. володіє бактерицидною дією; у медицині (відоміший як карболова кислота) використовується у вигляді розбавлених водних розчинів для дезинфекції приміщень і предметів лікарняного ужитку. При попаданні на шкіру Ф. викликає опік. Гранично допустима концентрація в повітрі 0,005 міліграма/л.
