Фарси-кабулі, кабулі, застарілу назву мови даруй, однієї з двох державних і літературних мов Афганістану. Термін «даруй» законодавчо закріплений з 1965. Разом з родинними діалектами і говорамі поширений головним чином в центральних і сівши.(північний) частинах, а також у ряді ін. районів країни. Окрім таджиків (розселених в Кабульській, Гератськой, Парванськой і ін. провінціях і областях), на Ф.-к. (даруй) говорять мноїе афганці і представники багатьох національностей Афганістану (хазарейци, парсивани, племена чаар-аймаки і ін.). Число тих, що говорять даруй і діалектах близько 4 млн. чіл. (1975, оцінка). Належить до південно-західної гілки Іран.(іранський) групи індоєвропейської сім'ї мов. Разом з таджицькою мовою Таджикистану і перс.(персидський) мовою Ірану складає тісну матеріальну і структурну єдність, має загальне історичне минуле і пам'ятники.
Традиційно вважається, що ці мови в їх сучасному стані – результат пізнішої (з 16 ст) еволюції т.з. класичного даруй (див. Даруй ) , на якому була створена персидсько-таджицька література 8–15 вв.(століття) Проте дослідження історичних пам'ятників і словників виявило ареальну варіативну літературної норми мови класичної літератури – свідоцтво наявності в ту епоху місцевих діалектів і їх впливу на письмову мову. Це сприяло диференціації і формуванню трьох самостійних національних мов. Літературно-письмовий Ф.-к. (даруй) сформувався на базі стандартної розмовної мови Кабула і його району. Фонетичні особливості: архаїчні вокалізм – 8 монофтонгів (включаючи т.з. «маджгульниє» е і про) і 2 древніх дифтонга; 23 приголосних (в т.ч. увулярниє змичка q і щілинний в, білабіальний w). У морфології: відсутність флективних категорій відмінка і роду в імені, вираження синтаксичних стосунків приводами і послелогамі; своєрідність системи особистих займенників; широке використання особливих аналітичних конструкцій і форм з допоміжними дієсловами raftan – «йти» і budan – «бути», а також з різними модифікуючими дієсловами, що зумовило специфічність відо-тімчасової системи дієслова. У дієслівному словотворенні є велика кількість сложноїменних дієслів типа nawesta kardan – «писати» і porsan kardan – «запитувати». У синтаксисі: більше порівняно з перс.(персидський) мовою розвиток інфінітивних зворотів, а також спорадичне вживання конструкцій з дієприкметником на -gi. У лексиці за наявності іран. фонду, загального трьом родинним мовам, виявляється ряд семантичних розбіжностей в лексичному значенні загальних за походженням слів (особливо з арабського); запозичення – з пушту, інд. і ін. мов. Писемність на основі араб.(арабський) графіки.
Літ.: Дорофєєва Л. Н., Мова фарси-кабулі, М., 1960; Оранський І. М., Введення в іранську філологію, М., 1960; КИСЕЛЬОВАЛ. Н., Нариси по лексикології мови даруй, М., 1973 (є бібл.); Фархаді Раван, Розмовний фарсі в Афганістані, (пер. з франц.(французький)), М., 1974.
