мова Фарерський, мова фарерцев, що населяють острови Фарерськие, автономну обл. Данії. З 1938 – офіційна мова островів Фарерських. Числоговорящих – понад 35 тис. чіл. (1975, оцінка). Ф. я. – нащадок мови норманнів (вихідців з юго-зап. Норвегії), колонізовавших острови Фарерськие в 9–10 вв.(століття) Належить до північної (скандінавською) гілки німецьких мов . Найбільш близький ісландській мові і західним норвезьким діалектам. Як і ісландська мова, відрізняється від ін. скандінавських мов значною архаїчною морфології. Лексика випробувала сильний вплив данської мови. До початку 19 ст Ф. я. був неписьменним (перші записи народних балад відносяться до кінця 18 ст); у 1846 В. У. Хаммершаймбом була розроблена орфографія (на основі латів.(латинський) алфавіту). З початку 20 ст введено викладання Ф. я. у школах.
Літ.: Стеблін-Каменський М. І., Історія скандінавських мов, М. – Л., 1953; Lockwood W. Ст, An introduction to modern Faroese, Kbh., 1955.
