Фазоїнвертор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фазоїнвертор

Фазоїнвертор, електричний пристрій, що перетворює вхідну напругу в дві напругу, зрушену по фазі на 180°. Простий Ф. – електричний трансформатор з симетричною вторинною обмоткою, що має відведення від середньої крапки. Часто як Ф. використовують коливальний контур, в якого є відведення від середніх крапок в індуктивній або ємкісній гілках (від середньої точки котушки індуктивності або загальної точки двох послідовно включених конденсаторів). У радіотехнічних пристроях набули поширення лампові, а пізніше – транзисторні Ф. з розділеним навантаженням ( мал. ). У таких Ф. вихідні сигнали на аноді (колекторі) і катоді (емітері) мають різну полярність (зрушені по фазі на 180°). Існують і ін. Ф., наприклад зібрані на лампі (подвійному тріод-пентоді) за схемою із загальним катодом або із загальною сіткою, а також на т.з. складених транзисторах. Ф. використовують також у вимірювальній апаратурі, пристроях обчислювальної техніки і ін.

Принципова схема фазоїнвертора з розділеним навантаженням: Т — транзистор; R би , R до , R е — резистори в ланцюгах зсуву, колектора і емітера; С 1 , С 2 — розділові конденсатори; Е до — джерело живлення.