Фазокомпенсатор, джерело реактивній потужності, що включається в певних вузлах електричної мережі або безпосередньо на затисках навантаження і службовець для компенсації зрушення фаз між напругою і струмом. Вживання Ф. дозволяє регулювати (підтримувати) напругу в мережі, знижувати втрати електричної енергії і збільшувати пропускну спроможність електричних комунікацій.
Розрізняють регульовані і нерегульовані Ф. Регуліруємий Ф. дозволяє міняти характер реактивної потужності в мережі (ємкісний або індуктивний), що забезпечує можливість підтримки заданого режиму роботи мережі при зміні умов, що впливають на нього. Регульовані Ф. бувають ті, що обертаються і статичні. Як обертаються регульованих Ф. використовують компенсатори синхронні . Статичні регульовані Ф. виконують на конденсаторах електричних . Регулюючими елементами в таких Ф. служать управлямиє випрямлячі струму, регульовані реактори електричні або трансформатори електричні. Нерегульовані Ф. – зазвичай статичні, конденсаторного типа. У ряді випадків Ф. додатково виконують роль пристроїв, симметрірующих навантаження. У мережах з істотно несинусоїдальними навантаженнями Ф. використовують як фільтри гармонійних коливань. Статичні Ф. знаходять вживання в преобразовательних пристроях з штучною комутацією. Вибір типа Ф. визначається техніко-економічними показниками, що враховують характер навантажень мережі, швидкість і діапазон їх змін, режим роботи мережі і т.д. Див. також Компенсуючі пристрої .
Літ.: Мамошин Р. Р., Підвищення якості енергії на тягових підстанціях доріг змінного струму, М., 1973.
