Уайтхед Алфред Норт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уайтхед Алфред Норт

Уайтхед (Whitehead) Алфред Норт (15.2.1861, Рамсгит, Кент, — 30.12.1947, Кембрідж, Массачусетс), англійський математик, логік і філософ. Професор математики і механіки в Кембріджі і Лондоні (з 1914), професор філософії в Гарвардському університеті США (1924—37). Член Британської академії (1931). Спільно к Б. Расселом В. — засновник логицистічеськой школи у філософії математики (див. Логіцизм ), співавтор «Principia mathematica» (v. 1—3, 1910—13) — книги, яка в значній мірі визначила подальший розвиток математичної логіки. Філософська еволюція В. протікала в рамках неореалізму . У філософських переконаннях В. виступає прагнення до зв'язку і узгодження філософії з природничонауковими відкриттями 19—20 вв.(століття) У перший період своєї творчості (до середини 20-х рр.) В. ставить завдання подолання так званого подвоєння природи, намагаючись представити природу як єдність «подій» — «елементарних чинників плотського досвіду» і об'єктів — «нескороминущих елементів в природі», стійкої сторони скороминущих, текучих подій. Така картина світу дозволяє, по думці В., зрозуміти природу як «процес» і поєднати твердження, що природа незалежна від думки, з твердженням про тотожність природи і досвіду. Другий період творчості В. пов'язаний з переходом його до об'єктивного ідеалізму, родинного платонізму. В. виходить з онтологічного принципу: те, що все існує має бути частиною досвіду — індивідуального для кінцевих речей, божественного для світу в цілому. Світовий процес розуміється як «досвід бога», в якому здійснюється перехід «вічних об'єктів» з ідеального світу у фізичний, забезпечуючий якісну визначеність «дійсних подій» (які є процеси досвіду, індивідуальні акти). Оскільки «подію» має часовий характер і постійно змінюється, воно органічне. Тому поняття матерії, по В., підлягає заміні поняттям організму: «наука... стає вивченням організмів». Для соціологічних поглядів В. характерні визнання ідей рушійними силами суспільства і абсолютизація ролі осіб в історії.

  Соч.: An enquiry concerning the principles of natural knowledge, Camb., 1919; The concept of nature. Camo., 1920: Science and the modern world, N. Y., 1926; Religion in the making, Camb., 1926; Process and reality, N. Y., 1960; Modes of thought, N. Y., 1938; Essays in science and philosophy, N. Y., 1947; Ahttology, N. Y., 1953; Adventures of ideas, N. Y., 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Введення в математику, СП(Збори постанов) Би. 1915.

  Літ.: Френкел Р., Пригоди ідей, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1959; Богомолова С., Неореалізм і спекулятивна філософія (А. Н. Уайтхед), в збірці: Сучасний об'єктивний ідеалізм, М., 1963; його ж, Англійська буржуазна філософія XX століття, М., 1973, гл.(глав) 4,5; його ж, Буржуазна філософія США XX століття, М., 1974, гл.(глав) 5; Хилл Т. І., Сучасна теорія пізнання, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965, гл.(глав) 9; Philosophy of A. N. Whitehead, ed. by P. Schilpp, Evanston 1941; Lawrence N., Whitehead''s philosophical development, Berk.— Los Ang., 1956; Mays W., The philosophy of Whitehead, N. Y., 1962; Jordan М., New shapes of reality. Aspects of A. N. Whitehead''s philosophy, L., [1968] (літ.).

  А. С. Богомолов.