Турово-Пінськоє князівство, російське феодальне князівство 10—14 вв.(століття) Розташовувалося в басейні р. Прийняти і її припливів, в землі східнослов'янських племен об'єднання дреговичів . Столиця Т.-П. до. — Турів (на р. Пріпять), міста: Пінськ, Клечеськ (Клецк), Случеськ (Слуцк), Мозир і ін. У 10—11 вв.(століття) Т.-П. до. грало значну роль у взаєминах Київської Русі з Польщею і литовськими племенами. Через території Т.-П. до. проходіл древня торгівельна дорога з Києва до Прибалтики. Володимир Всеволодович Мономах і його син Мстислав спиралися на Т.-П. до. у боротьбі з мінськими князями, які в 1132 на короткий час опанували князівство. В середині 12 ст після тривалої феодальної боротьби Т.-П. до. звільнилося від власті Києва. В кінці 12 — початку 13 вв.(століття) Т.-П. до. розпалося на ряд феодальних князівств (Туровськоє, Пінськоє, Слуцкоє, Клецкоє). У 1-ій половині 14 ст територія Т.-П. до. була захоплена Великим князівством Литовським . В 16 ст території Т.-П. до. увійшла до складу Польщі, в кінці 18 ст була повернена Росії.
Літ.: Тіхоміров М. Н., Староруські міста, 2 видавництва М., 1956; Довнар-3апольский М., Нарис історії Крівічськой і Дреговічськой земель до кінця XII ст., [До.], 1891.
