Турський (Turski) Каспар Михайло (близько 1847, Тирасполський повіт Херсонської губернії, нині Молдавська РСР, — 26.7.1926, поблизу Ніцци, Францію), діяч російського і польського революційного руху, публіцист. З дворян. До 1867 вчився в Харківському університеті, з 1866 як «політично неблагонадійний» (спроба участі в Польському повстанні 1863—64) полягав під наглядом поліції, в 1867 висланий в Архангельську губернію. Весной 1869 біг через Стамбул до Швейцарії, потім до Франції. Зближувався з лівим крилом польської еміграції. Під час франко-пруської війни 1870—71 доброволець польського легіону в армії Дж. Гарібальді; учасник Паризької Комуни 1871, після її розгрому біг до Цюріха. На початку 1870-х рр. зближувався з С. Р. Нечаєвим, був організатором групи «якобінців росіян» (так званий «слов'янський кружок»). У 1875—81 разом с П. Н. Ткачевим і ін. «якобінцями» видавав і редагував журнал «Набат», один з організаторів «Суспільства народного звільнення», співробітничав в газеті французьких бланкистов «Ні дье, ні метр» («Ni dieu, ni maitre»). У 1888—89 видавав газету «Свобода». У кінця 19 ст вступив в Польську соціалістичну партію, під кінець життя займав націоналістичні позиції.
Соч.: А мари і А. [псевд.],. Ідеалізм і матеріалізм в політиці, ч, 1, Женева, 1877; його ж, Революційна розправа, [Женева], 1878.
Літ.: Миколаївський Би., Пам'яті останнього «якобінца»-семідесятника. (Г.-М. Турський), «Каторга і заслання», 1926 № 2(23); Гросул Ст Я., Про балканські зв'язки російських «якобінців» (70-і роки 19 ст), у кн.: Балканська історична збірка, кн. 4, Киш., 1974; його ж, Міжслов'янські революційні суспільства нач. 70-х рр. 19 ст, в кн.: З історії економічного і суспільного життя Росії, М., 1976; Borejsza J. W., Emigracja polska ро powstaniu styczniowym, Warsz., 1966.
