Тупольов Андрій Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тупольов Андрій Миколайович

Тупольов Андрій Миколайович [29.10(10.11) .1888, сіло Пустомазово губернії Тверськой, нині область Калінінськая, — 23.12.1972, Москва], радянський авіаконструктор, академік АН(Академія наук) СРСР (1953), генерал-полковник-інженер (1968), тричі Герою Соціалістичного Труда (1945, 1957, 1972). У 1908 поступив в Московське вище технічне училище (МВТУ), де під керівництвом Н. Е. Жуковського почав займатися в повітроплавному кружку; брав участь в споруді планера, на якому зробив свій перший політ. Після закінчення училища (1918), разом з Жуковським став організатором і одним з керівників Аерогідродинамічного інституту (ЦАГИ). У 1918—35 заступник керівника інституту. У 1922 сформував у складі ЦАГИ і очолив дослідне КБ(конструкторське бюро), діяльність якого була пов'язана з розвитком важких сухопутних, морських бойових і цивільних літаків, торпедних катерів і аеросаней.

загрузка...

  В 1922—24 керував роботами по впровадженню дуралюміна в літакобудування; у 1924—25 створив АН(Академія наук) Т-2 і АН(Академія наук) Т-З — перші радянські суцільнометалеві літаки. Використання дуралюміна в конструкції літаків дозволило Т. вперше в країні перейти від біплана до вільнонесучому моноплану.

  Т. розроблено понад 100 типів літаків, 70 з яких випускалися серійно. На літаках Т. завойовано 78 світових рекордів, виконано 28 унікальних перельотів, у тому числі порятунок екіпажа пароплава «Челюськин» на АН(Академія наук) Т-4, безпосадочні перельоти в США через Північний полюс екіпажів В. П. Чкалова і М. М. Громова на АН(Академія наук) Т-25, висадка наукових експедиції «Північний полюс» на чолі с І. Д. Папаніним.

  Велике число літаків-бомбардувальників, торпедоносців, розвідників конструкції Т. (ТБ-1, ТБ-3, СБ, ТБ-7, МТБ-2, ТУ-2) і торпедних катерів Г-4, Г-5 застосовувалося в бойових діях у Великій Вітчизняній війні 1941— 1945. У післявоєнні роки під керівництвом Т. розроблений ряд військових і цивільних літаків, в числі яких 1-й радянський реактивний бомбардувальник Ту-12 (1947), Ту-16, 1-й реактивний пасажирський літак Ту-104 (1954), 1-й турбогвинтовий міжконтинентальний пасажирський лайнер Ту-114 (1957), Ту-124, Ту-134, Ту-154. Створив також ряд надзвукових літаків, у тому числі пасажирський Ту-144.

  Т. — почесний член Королівського авіаційного суспільства Великобританії (1970) і Американського інституту авіації і космонавтики (1971). У 1958 Т. була присуджена золота медаль ним. Жуковського «За кращу роботу по теорії авіації». Удостоєний також Великій золотій медалі ФАЇ, премії ним. Леонардо да Вінчі (Італія), золотій медалі основоположників авіації (Франція) і ін. винагород.

  Член ЦВК(Центральний виконавський комітет) 7-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань. Ленінська премія (1957), Державна премія СРСР (1943, 1948, 1949, 1952, 1972).

  Нагороджений 8 орденами Леніна, 6 ін. орденами, медалями, а також 2 іноземними орденами.

  Літ.: Архангельський А. А,, В ногу з прогресом, «Авіація і космонавтика», 1967 № 10—11; Мінаєв А. Ст, Авіаційна техніка, в кн.: Енергетична, атомна, транспортна і авіаційна техніка. Космонавтика, М., 1969 (Нариси розвитку техніки в СРСР, кн. 2); Кербер Л. Л., Ту — людина і літак, М., 1973.

  А. А. Тупольов.

А. Н. Тупольов.