Тур, брати Тур (колективний псевдонім), російські радянські письменники: Тубельський Леонід Давидовіч [29.3(11.4) .1905, сіло Таганча, нині Черкаської області, — 14.2.1961, Москва] і Рудою Петро Львович [р. 11(24) .1.1908, Київ]. Виступили в 1925. Опублікували збірки фейлетонів, нарисів «Повстання дрібниць» (1926), «Бомби і бонбоньєрки» (1929), «Серед білого дня» (1964) і ін. З багаточисельних п'єс Т. найбільш значительни «Очна ставка» (1937 спільно с Л. Р. Шейніним) про радянських розвідників, «Софья Ковалевська» (1943), «Губернатор провінції» (1947), «Особняк в провулку» (1949), «Північна мадонна» (1961) про боротьбу за мир. Для драматургії Т. характерне поєднання елементів публіцистики і детектива. По п'єсах і сценаріях Т. поставлено багато фільмів, у тому числі «Зустріч на Ельбі» (спільно з Шейніним, 1949; Державна премія СРСР, 1950). Після смерті Л. Тура П. Тур виступає в співавторстві з Аріадною Тур: п'єси «Надзвичайний посол» (1966; фільм «Посол Радянського Союзу»), «Єдиний свідок» (1971) і ін. Кожен із співавторів — П. і Л. Тур — нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Марьямов А., Боротьба за мир, «Мистецтво кіно», 1949 № 2; Абалкин І., У пошуках конфлікту, «Новий світ», 1953 № 5; Кожухова Р., Перед лицем совісті, «Правда», 1971, 22 лютого.
