Аерогідродинамічний інститут Центральний імені Н. Е.Жуковського (ЦАГИ), інститут, розробляючий питання аеро- і гідродинаміки у напрямі практичного використання їх в різних галузях техніки. Підпорядкований Міністерству авіаційної промисловості. Заснований 1 грудня 1918 за рішенням ВСНХ(Вища рада народного господарства). Першим керівником ЦАГИ був Н. Е. Жуковський в 1921—42 — С. А. Чаплигин . В 1925—29 при ЦАГИ була створена перша експериментальна база з найбільшою в світі у той час аеродинамічною трубою, гідравлічною лабораторією, гидроканалом і іншими установками. У роботах ЦАГИ були закладені основи технічних авіаційних дисциплін. На створених дослідним заводом ЦАГИ під керівництвом А. Н. Тупольова літаках вітчизняної конструкції вже починаючи з 1926 здійснений ряд видатних перельотів. У 1930—32 на базі наукових відділів ЦАГИ були організовані самостійні науково-дослідні інститути: Всесоюзний інститут авіаційних матеріалів (ВІАМ), Центральний інститут авіаційного моторобудування (ЦИАМ), Всесоюзний інститут гидромашиностроєнія (ВІГМ), Центральний ветроенергетічеський інститут (ЦВЕІ). У ЦАГИ є потужна експериментальна база, створені унікальні установки — натурні, модельні, навколозвукові і надзвукові аеродинамічні труби, штопорна труба, стенди для дослідження динаміки і міцності літака. До складу ЦАГИ входять спеціалізовані лабораторії аеродинаміки, гідродинаміки, акустики, промислової аеродинаміки, вертолітна, приладова, обчислювальної техніки, комплекс лабораторій міцності, дослідне виробництво, бюро наукової інформації, видавничий відділ науково-меморіальний музей Н. Е. Жуковського. З перших кроків ЦАГИ розвивався як комплексний інститут, тісно пов'язаний з промисловістю. Головними проблемами, над якими працює ЦАГИ, є питання аеродинаміки, динаміки і міцності літаків і інших літальних апаратів. Інститут випускає друкарські видання: «Праці» (з 1925), «Технічні замітки» (з 1932), «Технічні звіти» (з 1941), «Вчені записки», тематичні збірки, монографії і інформаційні матеріали. При інституті є аспірантура. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1926), Червоного Прапора (1933), Леніна (1945).
