Трір (Trier), місто у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), на р. Мозель, в землі Рейнланд-Пфальц. 102,2 тис. жителів (1973). Харчовосмакова (тютюнова і ін.), текстильна (у тому числі килими), взуттєва промисловість, машинобудування, виробництво металовиробів, електронних приладів. Центр району виноградарства і виноробства. Університет. Т. — батьківщина До. Маркса, будинок-музей Маркса.
В 1 ст до н.е.(наша ера) Т. — римський військовий табір, заснований на місці святині гальського племені треверов, пізніше головне місто римської провінції Белгика. При Діоклетіане (284—305) головне місто всієї префектури Галію, одна з 4 столиць імперії. У 9 ст став центром архієпископства. У 2-ій половині 12 ст отримав міське право. У 15—18 вв.(століття) у Т. існував університет. У 1794 Т. приєднаний до Франції, в 1814—15 — до Пруссії. В період Революції 1848—49 один з центрів демократичного руху Рейнської провінції. Після 1-ої світової війни 1914—18 окупований (до 1930) французькими і американськими військами. Після 2-ої світової війни 1939—1945 включений у французьку зону окупації. З 1949 у складі ФРН(Федеральна Республіка Німеччини).
В кінці 19 ст довкола середньовічного ядра Т. виросли індустріальні райони. Сильно зруйнований в 1944—45 Т. відновлений і розширений (останні значні споруди — 1969). Збереглися споруди римські — амфітеатр (близько 100), імператорські терми (близько 300), міські ворота (Porta Nigra, почало 4 ст), базіліка (1-я половина 4 ст); романські — собор (4—18 вв.(століття); вест-верк — 11 в.; східний хор — близько 1160—1169), удома «Франкентурм» (11 ст) і «Драйкенігенхауз» (почало 13 ст); готична церква Лібфрауенкирхе (близько 1250), будинок «цур Штейпе» (1430—83); що ренесансний був ієзуїтський коллеж (17 ст); барочний палац рейхсграфов Кессельштатт (1740—45).
Літ.: Kentenich G., Geschichte der Stadt Trier..., Trier, 1915; Monz Н., Karl Marx und Trier, Trier, 1964.
