Трудодень , міра витрат праці колгоспників в суспільному господарстві і їх пайової участі в розподілюваних доходах, що застосовувалася в колгоспах до 1966; специфічна економічна категорія, породжена конкретно-історичними умовами розвитку колгоспного виробництва.
Введення Т. (1930—31) було пов'язане з необхідністю вживання в колгоспах єдиного вимірника для здійснення соціалістичного принципу розподілу по праці, що виключає зрівнялівку в його оплаті. Кількістю вироблених Т. визначалася трудова участь кожного колгоспника в суспільному господарстві; якісна оцінка праці в Т. знаходила своє вираження в диференціюванні робіт по складності (протягом дня колгоспник міг виконати роботу, яка оцінювалася від 0,5 до 4 Т. і більш), в додатковому нарахуванні (списанні) Т. за перевищення (недовиконання) плану врожайності, продуктивності. Т. з'явився важливим засобом затвердження соціалістичного принципу розподілу по праці, зміцнення трудової дисципліни колгоспників (введення обов'язкового мінімуму Т.), підвищення їх матеріальної зацікавленості в підйомі суспільному господарства (розміри доходів, що отримуються колгоспником в кінці року, визначалися загальною кількістю вироблених їм Т. і долею продуктів і грошей, що доводяться на один Т.). Протягом довгого часу Т. був єдино прийнятною мірою обліку праці і розподілу доходів між колгоспниками. У міру зміцнення економіки колгоспів, зростання їх доходів створювалися умови для впровадження грошової щомісячної оплати праці. З 1954—55 колгоспів ввели грошове щомісячне (щоквартальне) авансування Т., з 1966 перейшли на щомісячну грошову гарантовану оплату праці без вживання Т.
