Працетерапія , трудова терапія, використання трудових процесів з лікувальною метою. При деяких захворюваннях Т. застосовують для підвищення тонусу організму, нормалізації обмінних процесів, використовуючи при цьому працю на свіжому повітрі, що вимагає участі багатьох м'язів (наприклад, робота в саду). У травматології і ортопедії для відновлення функцій кінцівок використовують спец.(спеціальний) види праці з певним об'ємом рухів і участю певних груп м'язів. Найширше Т. застосовують в психіатрії з метою благотворної дії на психіку хворих. Трудові процеси, підібрані залежно від стану хворого, надають активізуючу або заспокійливу дію. Т. при підгострому і хронічному перебігу психічних захворювань і станах, що обумовлюють зміни особі хворих, грає велику роль в системі їх соціально-трудовою реабілітації . Трудові процеси, що поступово ускладнюються, тренують і укріплюють компенсаторні механізми, полегшуючи перехід до праці в умовах виробництва. Суспільно корисна праця, вплив колективу мають також і лікувально-профілактичне значення. У СРСР Т. психічно хворих здійснюється зазвичай при психіатричних установах (лікарнях, диспансерах), де створюються лікувально-трудові майстерні, персонал яких організовує трудові процеси як в спеціальних цехах, так і вдома і в лікарняних відділеннях. У штат цих майстерень входять медичні сестри і лікарки, які спостерігають за станом хворих, дають трудові рекомендації, проводять медикаментозне лікування.
Літ.: Гребліовський М. Я., Трудова терапія психічних хворих, М., 1966; Каптелін А. Ф., Відновне лікування (лікувальна фізкультура, масаж і працетерапія) при травмах і деформаціях опорно-рухового апарату, М., 1969; Рубінова Ф. С., Ефективність трудової терапії при психічних захворюваннях, Л., 1971; Хвілівіцкий Т. Я., Малахов Би. Б., Трудова терапія і фармакологічне лікування хворих шизофренією в амбулаторних умовах, Л., 1975.
