Трудові армії , військові формування Червоної Армії, що тимчасово використалися в 1920—22 в народному господарстві. Ініціатором використання військових частин на господарському фронті був РВС(Реввоєнрада) 3-ої армії, підтриманий В. І. Леніним (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 51, с. 115). 15 січня 1920 Рада робочої і селянської оборони перетворила 3-у армію в 1-у (Уральську) революційну армію праці. За угодою СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР і Всеукраїнського ревкома 21 січня було прийнято Положення про Раду Українською Т. а., яка утворювалася з військ Південно-західного фронту. 23 січня СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР прийняв Положення про Раду Кавказькою Т. а. (вона ж — Трудова армія південного Сходу Росії), яка була сформована з частин 8-ої армії Кавказького фронту. Постановою Ради робочої і селянської оборони 23 січня Запасна армія Республіки прямувала на відновлення залізничного сполучення Москва — Катеринбург. Постановою Ради робочої і селянської оборони 27 лютого 2-я армія Кавказького фронту була перетворена в 2-у особливу железнодорожную Т. а. (вона ж — Трудова залізнична армія Кавказького фронту). 10 лютого Рада робочої і селянської оборони направила на трудовий фронт 7-у армію, що отримала назву Петроградом Т. а. Постановою СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР 21 квітня з частин 4-ої армії Фронту Туркестану була сформована 2-я революційна Т. а. У грудні 1920 почала діяти Донецька Т. а. У січні 1921 була сформована Сибірська Т. а.
Т. а. підкорялися у військово-адміністративному відношенні РВС(Реввоєнрада) Республіки, а в господарсько-трудовому — СТО(Рада праці і оборони). Діяльністю Запасною і Железнодорожной Т. а. керували РВС(Реввоєнрада) цих армій, останніх — Ради Т. а., що складалися з представників командування армії і представників Ради робочої і селянської оборони (з квітня 1920 — СТО(Рада праці і оборони)), ВСНХ(Вища рада народного господарства) і різних наркоматів і відомств. Т. а. відновлювали залізничну, вугільну і нафтовидобувну промисловість; заготовляли паливо і продовольство, вели культурно-масову роботу серед населення. Лише за 1-у половину 1920 в господарських роботах брало участь 2,5 млн. червоноармійців. Із закінченням Цивільної війни 1918—20 Т. а. і окремі військові підрозділи, що використалися на трудовому фронті, були передані постановою СТО(Рада праці і оборони) від 30 березня 1921 «Про трудові частини» у ведення Наркомтруда. 30 грудня 1921 СТО(Рада праці і оборони) постановив розформувати Т. а.
Літ.: Ленін Ст І., Доповідь про роботу ВЦИК і Раднаркому на першій сесії ВЦИК VII скликання 2 лютого 1920 р., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 40; його же, Наказ від СТО(Рада праці і оборони) (Ради праці п оборони) місцевим радянським установам. Проект, там же, т, 43; Червона армія на господарському фронті, в кн.: П'ять років влади Рад, М., 1922; З історії громадянської війни в СРСР, т. 3, М., 1961.
