Трикутник (у геометрії)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трикутник (у геометрії)

Трикутник прямолінійний, частина плоскості, обмежена трьома відрізками прямих (сторони Т.), що мають попарно поодинці загальному кінцю (вершини Т.). Т., в якого довжини всіх сторін рівні, називається рівностороннім, або правильним ( мал. , 1), Т. з двома рівними сторонами — рівнобедреним ( мал. , 2) . Т. називається гострокутним ( мал. , 3), якщо всі кути його гострі; прямокутним ( мал. , 4) — якщо один з його кутів прямої; тупокутним ( мал. , 5) — якщо один з його кутів тупої. Більш за один прямий або тупий кут Т. мати не може, оскільки сума всіх трьох кутів дорівнює двом прямим кутам (180° або, в радіанах, p). Площа Т. рівна ah/2 , де а — будь-яка із сторін Т., що приймається за його підставу, а h — відповідна висота ( мал. , 6). Сторони Т. підпорядковані умові: довжина кожній з них менше суми і більше різниці довжин двох інших сторін. Два Т. конгруентни (рівні), якщо вони мають рівними (попарно) всі сторони або дві сторони і кут між ними, або сторону і два прилеглі кути. Числові співвідношення між кутами і сторонами Т. вивчаються в тригонометрії . Про Т. на сфері див.(дивися) Сферична геометрія . Сферична тригонометрія .

Мал. до ст. Трикутник.