Третьяковськая галерея в Москві, найбільший музей російського і радянського мистецтва. Назва «Т. г.» походить від прізвища її засновника П. М. Третьякова (див. Третьякови ). Збираючи картини (з 1856), він поставив собі мету створити загальнодоступний музей національного мистецтва. Третяків набував переважно творів художників демократичного напряму (головним чином передвижників ), що визначило своєрідність Т. р., її вплив на розвиток реалістичного мистецтва і суспільно-виховну роль в Росії. У 1892 Третяків передав свої збори, а також колекцію, заповідану йому братом С. М. Третьяковим, в дар Москві (до 1918 музей іменувався Московською міською художньою галереєю П. і С. Третьякових). У 1918 декретом СНК(Рада Народних Комісарів) за підписом В. І. Леніна Т. р. була націоналізована. За роки Радянської влади збори Т. р. збільшилися у багато разів (до 1917 близько 4000 творів, в 1975 55000 творів). У збори Т. р. влилися Музей іконопису і живопису (колишні збори І. С. Остроухова), Цветковськая галерея з її коштовною колекцією російського малюнка, збори картин російських художників з Румянцевського музею, декілька націоналізованих приватних колекцій. Збори Т. р. постійно зростають за рахунок планомірних державних покупок; у ній (збори включають живопис, графіку, скульптуру, окремі витвори декоративно-прикладного мистецтва) представлено російське мистецтво 11 — почала 20 вв.(століття) і радянське мистецтво. Галерея володіє багатющими (створеним в основному за радянських часів) зборами староруського живопису 11—17 вв.(століття) (у тому числі «Трійця» Андрія Рубльова, твори Діонісія, С. Ушакова). Добре представлені портретисти 18 ст (живописці Ф. С. Рокотов, Д. Р. Льовіцкий, Ст Л. Боровіковський, скульптор Ф. І. Шубін і ін.), живопис 1-ої половини 19 ст (портрети О. А. Кипренського, Ст А. Тропініна, До. П. Брюллова, твори А. Р. Венецианова, П. А. Федотова, картина «Явище Христа народові» А. А. Іванова і багаточисельні підготовчі роботи до неї). Особливо повно представлений російський живопис 2-ої половини 19 століть, Т. р. володіє самими кращими зборами робіт передвижників (Ст Р. Перова, І. Н. Крамського, Р. Р. Мясоєдова, До. А. Савіцкого, Ст Е. Маковського. Ст М. Васнецова, А. До. Саврасова, І. І. Шишкина, В. Д. Поленова і ін.). Багатогранно представлено творчість І. Е. Репіна (у тому числі «Не чекали», «Іван Грозний і син його Іван») і В. І. Сурікова (у тому числі «Ранок стрілецької страти», «Меншиков в Березове», «Бояриня Морозова»), Ст Ст Верещагина, скульптора М. М. Антокольського. Серед творів художників кінця 19 — почала 20 вв.(століття) роботи І. І. Льовітана, М. А. Врубеля, Ст А. Серова, До. А. Коровіна, М. Ст Нестерова, Би. М. Кустодієва, Н. До. Реріха, майстрів «Міра мистецтва» (А. Н. Бенуа, К. А. Сомова і ін.), Союзу російських художників, «Блакитної троянди», «Бубнового валета» і ін. У Т. р. багато представлені всі етапи розвитку радянського багатонаціонального мистецтва, у тому числі роботи З. І. Азгура, Н. А. Андрєєва, Е. Ст Вучетіча, А. М. і С. Ст Герасимових, І. Е. Грабарюючи, А. А. Дейнеки, Т. Залькална, І. Заріня, Би. Ст Іогансона, С. Т. Коненкова, П. П. Кончаловського, Р. Ст Коржева, П. Д. Коріна, Кукриниксов (М. Ст Купріянов, П. Н. Крилов, Н. А. Соколів), С. Д. Лебедевой, М. Р. Манізера, С. Д. Меркурова, Ст І. Мухиной, М. Ст Нестерова, Я. І. Николадзе, Ю. І. Піменова, А. А. Пластова, Би. І. Пророкова, С. А. Чуйкова, Т. Салахова, М. С. Сарьяна, М. А. Савіцкого, Вл. А. Серова, В. Тансикбаєва, Н. Ст Томська, До. Ст Юона, Т. Н. Яблонськой і ін. Т. р. — найбільша науково-художня установа СРСР, веде велику роботу по популяризації своїх зборів і російського і радянського мистецтва в цілому (екскурсії, лекції, стаціонарні і пересувні виставки і ін.). У 1975 Т. р. відвідало 1623000 чіл. (у 1881 — близько 8000). Т. р. нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1956). Розташована галерея в будівлі, утвореній з реконструйованого будинку Третьякова і ряду різночасних прибудов; головний фасад споруджений в 1902 за проектом художника Ст М. Васнецова.
