Транспірування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Транспірування

Транспірування (від транс. і лат.(латинський) spiro — дихаю, видихаю), випар води рослиною. Основний орган Т. — аркуш, клітки мезофіла якого постійно виділяють в міжклітинників водяна пара, проникаюча потім в навколишню атмосферу через устьіца (устьічная Т.) або через кутикулу (кутикулярна Т.). В рослин одного вигляду в схожих умовах кількість випаровуваної води тим вище, чим більше листова поверхня. Так, з 1 га посіву пшениці виділяється близько 2 тис. т води, кукурудзи — 3,2 тис. т , капуста — 8 тис. т . Т. — необхідна умова для виникнення і збереження в рослині струму води і розчинених в ній мінеральних солей, що поглинаються рослиною з грунту; запобігає перегріву листя, підтримує тканини листя в змозі, недостатньо насиченому водою, і тим сприяє збереженню на певному рівні сили кліток, що смокче. Величина Т. залежить від числа устьіц, їх розміщення, міри відвертості, будови епідермісу, міри розвитку провідної системи, величини осмотичного тиску клітинного соку, насиченості протоплазми водою, а також від інтенсивності освітлення, температури, вологості повітря, сили вітру і від вмісту в грунті азоту і ін. елементів живлення. Величину Т. виражають декількома способами. Кількість води (у грамах), випаровувана рослиною за 1 ч , розраховують на одиницю маси рослини, частіше за листя, так звана інтенсивність Т. — гм 2 / ч (інколи розрахунок ведуть на 1 г сирої маси в 1 ч ). При визначенні абсолютної величини Т. розраховують площу листової поверхні рослин на 1 м-коду 2 площі, враховуючи і площу поверхні аркуша. Відношення кількості води, випаровуваної з одиниці поверхні, до одиниці вільної поверхні води називається відносною Т.; в оптимальних умовах водопостачання вона дорівнює 0,7 — 0,85. Кількість води, витраченої рослиною за весь вегетаційний період, відносять до сухої маси рослини (див. Транспіраційний коефіцієнт ). Важливий показник Т. —продуктівность Т. — величина, зворотна транспіраційному коефіцієнту, показуюча, яка кількість сухої речовини утворюється в рослині при витраченні певної кількості води.

  Літ.: Тімірязев До. А., Землеробство і фізіологія рослин, М., 1957; Максимов Н. А., Вибрані роботи по посухостійкості і зимостійкості рослин, т. 1 М., 1952; Крафтс А., Каррієр Х., Стокинг До., Вода і її значення в житті рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1951; Транспірування і її значення в житті рослин. Бібл. указ., Л., 1962; Слейчер Р., Водний режим рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1970; Рубін Би. А., Курс фізіології рослин, 3 видавництва, М., 1971; Генкель П. А., Фізіологія рослин, 4 видавництва, М., 1975.

  П. А. Генкель.