Тондракийци
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тондракийци

Тондракийци , тондракити, учасники єретичного антифеодального народного руху в середньовічній Вірменії (30—40-і рр. 9 — середина 11 вв.(століття)) з центром в селищі Тондрак, до С. від озера Ван. Основоположник руху Смбат Зарехаванци закликав скасувати діяльність церкви, не визнавати церковних обрядів і так далі Частина павлікиан, що знайшла притулок в Східній Вірменії, підсилила рух Т. і вплинула на їх ідеологію. У ученні Т. під релігійною оболонкою ховався протест трудових мас проти соціальної нерівності. Проти Т. об'єдналися не лише вірменські світські і духовні феодали, що сповідали християнство, але і арабські еміри Вірменії — мусульмани. Рух поширився в Айрарате, Шираке, Сюнике і в підвладних Візантії вірменських областях Тарон, Харк і Мананалі, прийнявши також характер народно-визвольної боротьби проти візантійської експансії. Після ряду поразок від Візантії в 70-х рр. 10 ст багато Т. були насильницький переселені до Фракию. Вони чинили опір Візантії і напередодні завоювання нею вірменського царства Багратідов (1045). Рух Т. став поширюватися і в містах (у тому числі в столиці Багратідов Ганни ), охоплюючи нові шари вірменського суспільства — середнє духівництво і дрібних феодалів. У нім утворилися три напрями; прибічники найрадикальнішого проповідували безбожника, сумнівалися в існуванні замогильного життя, заперечували безсмертя душі. В середині 11 ст намісникові Васпуракана і Тарона Грігору Магістрові (Пахлавуні) удалося ліквідовувати рух Т.

 

  Літ.: Іоннісян А. Р., Рух тондракитов у Вірменії (IX — XI вв.(століття)), «Питання історії», 1954 № 10; Погосян С. П., Закріпачення селян і селянські рухи у Вірменії в IX — XIII вв.(століття), Ер., 1956; Бартікян Р. М., У відповідь послання Григорія Магістра Пахлавуні сирійському католікосові, «Палестинська збірка», ст 7(70), М-код.—Л., 1962; його ж, Два послання Григорія Магістра Пахлавуні (XI ст) відносно еретіков-тондракитов, там же, ст 9(72), М-код.—Л., 1962; Оповідання вардапета Арістакеса Ластівертци, пер.(переведення) з древнеарм., М., 1968, гл.(глав) 22— 23; Манучарян Р., Погос Таронаци про тондракийськом рух, «Історико-філологічний журнал», 1974 № 4 (на арм.(вірменський) яз.(мова), резюме на російському яз.(мова)).

  Р. М. Бартікян.