Тональне телеграфування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тональне телеграфування

Тональне телеграфування, метод телеграфування по телеграфних каналах зв'язку з використанням змінного струму в діапазоні частот 300—3400 гц (лежачому в тональному діапазоні частот). На апаратурі Т. т. організовуються низькошвидкісні канали (50—200 бод ) для передачі телеграфних повідомлень, а також з 60-х рр. 20 ст — для передачі даних . По методу Т. т. ущільнюються стандартні канали систем високочастотного телефонування і радіоканали. По 1 такому каналу здійснюється одночасно 6—48 телеграфних передач, причому в більшості випадків використовується весь частотний діапазон каналу. Крім того, Т. т. застосовується при одночасному телефонуванні і телеграфуванні загалом телефонному каналі (спільно з телефонною розмовою здійснюється 1—5 телеграфних передач). Т. т. з'явилося в 30-х рр. 20 ст, а до 60-м-коду рр. стало основним методом телеграфування; протяжність мережі каналів Т. т. в світі перевищила 10 7 каналів ´ км. .

  При Т. т. застосовують амплітудну, частотну або фазову модуляцію (див. Модуляція коливань ). Найбільш поширено Т. т. з частотною модуляцією (див. Частотне телеграфування ), що пояснюється високою перешкодозахищеною відповідної апаратури. При цьому методі Т. т. сигнали, що поступають від джерела інформації, на передавальній станції перетворяться в посилки змінного струму різної частоти, а на приймальній станції виробляється зворотне перетворення (мал.).

  Ділення телефонного каналу на декілька каналів Т. т. може виконуватися наступними способами: по частоті, часу або частоті і часу. При телеграфуванні по радіоканалах використовують тимчасове ділення, при роботі по дротяних каналах — частотне і частотно-тимчасове (оскільки в цих двох випадках можна досить просто здійснювати виділення частині каналів Т. т. в проміжних пунктах). Спектр стандартного телефонного каналу шириною 300—3400  гц при частотному методі ділення рівномірно ділиться на 24 канали Т. т. При цьому ширина каналу Т. т. рівна 80 гц , а девіація (відхилення частоти при модуляції від її номінальної величини) складає ±30 гц. При частотно-тимчасовому методі спектр ділиться фільтрами на 4 частотних каналу шириною 700 гц (з девіацією ±200 гц ), а потім кожен такий канал ущільнюється за допомогою апаратури 12-кратного тимчасового ущільнення, яка забезпечує почергову передачу інформації від 12 джерел (див. Багатоканальна зв'язок ).

  Літ.: Емельянов Р. А., Шварцман Ст О., Передача дискретної інформації і основи телеграфії, М., 1973.

  М. І. Мушкат.

Схема тонального телеграфування з частотною модуляцією і частотним діленням спектру телефонного каналу: ІЇ — джерела інформації; М-код — модулятори; Г — генератори; Ф пер — фільтри передачі; ЛТ — лінійні трансформатори; Ф пр — фільтри прийому; В — підсилювачі; ОА — обмежувачі амплітуди; ЧД — частотні детектори; ПЕКЛО — амплітудні детектори; СС — схеми порівняння; ЕР — електронні реле; ПІ — приймачі інформації; f — частоти М-коду, що несуть; f 1 і f 2 — характеристичні частоти ЧД.