Технічні види спорту, збірна назва різних комплексів загальнофізичних вправ, навиків і умінь в області володіння, управління спортивними технічними снарядами, у тому числі снарядами-апаратами, і система проведення змагань по цих комплексах; кожен Т. ст с. має конкретне прикладне значення.
До Т. ст с. відносять авіаційні види спорту (вертолітний, парашутний, планерний, літаковий) авто-, мото-, радіоспорт, стрілецький, водно-моторний, підводний, види спортивного моделювання (авіа-, авто-, судномодель) і ін.
В СРСР Т. ст с. отримали розвиток з 50-х рр., з 1958 проводяться всесоюзні змагання. В кінці 50 — початку 60-х рр. утворені всесоюзні федерації по Т. ст с., які з 1963 об'єднані Бюро спортивних федерацій ДОСААФ СРСР. У 1975 було понад 5 тисяч спортивно-технічних клубів, Т. ст с. займалися 19,6 млн. чіл. Щорік понад 2 млн. чіл. виконують розрядні норми по Т. ст с. Див. окремі статті о Т. ст с., наприклад Радіоспорт, Літаковий спорт .
