Термолюмінесценція, люмінесценція, що виникає при нагріванні речовини, заздалегідь збудженої світлом або жорстким випромінюванням. Спостерігається у багатьох крісталлофосфоров, мінералів, деяких стекол і органічних люмінофорів. Механізм Т. — рекомбінаційний. При нагріванні звільняються електрони, захоплені пастками, і відбувається випромінювальна рекомбінація їх з іонізованнимі при збудженні центрами люмінесценції. Т. застосовується при дослідженні енергетичного спектру електронних пасток в твердих тілах, а також в мінералогії. Центрами люмінесценції мінералів служать всілякі структурні дефекти, визначувані умовами утворення мінералів, а також що виникають при опроміненні їх іонізуючим випромінюванням і при інших зовнішніх діях. Спектр Т. мінералів і характер висвічення несуть інформацію про природу центрів свічення, їх енергетичні параметри, вік порід, їх радіаційну і термічну історію. Найбільш інтенсивною і складною Т. володіють мінерали, що містять домішки рідкоземельних елементів (флюорит, апатит, ангідрит і ін.), а також багато силікатів (польовий шпат, кварц, содаліт і ін.), карбонати, сульфати.
Літ.: Марфунін А. С., Спектроскопія, люмінесценція і радіаційні центри в мінералах, М., 1975; Thermoluminescence of geological materials, L.— N. Y., 1968.
