Термомагнітні сплави
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Термомагнітні сплави

Термомагнітні сплави, феромагнітні сплави, що мають різко виражену температурну залежність намагніченості в заданому магнітному полі. Ця властивість виявляється в певному інтервалі температур поблизу Кюрі точок, значення яких в Т. с. знаходяться між 0 і 200 °С. Відомі 3 основних групи Т. с.: мідно-нікелеві (30—40% Cu), залізо-нікелеві (30% Ni) і залізо-нікелеві (30—38% Ni), леговані Cr (до 14%), Al (до 1,5%), Mn (до 2%). Типові представники цих груп: кальмаллої, термаллої, компенсатори. Мідно-нікелеві сплави можуть застосовуватися в області температур від -50 до 80 °С; їх недолік — низькі значення намагніченості. Залізо-нікелеві сплави призначені для роботи від 20 до 80 °С; при негативних температурах в цих сплавах можлива зміна кристалографічної структури, що супроводиться підвищенням крапки Кюрі і зниження температурного коефіцієнта намагніченості. Найбільшого поширення набули леговані залізо-нікелеві сплави. Залежно від складу вони можуть застосовуватися у вузькій (від -20 до 35 °С) або широкій (від -60 до 170 °С) температурних областях. На базі легованих залізо-нікелевих сплавів створені багатошарові термомагнітні матеріали, кращі, що мають магнітні характеристики, чим сплави. Основна сфера застосування Т. с. — термокомпенсатори і терморегулятори магнітного потоку у вимірювальних приладах (гальванометрів, лічильників електроенергії, спідометрів і т. п.), що виконуються у вигляді шунтів, що відгалужують на себе частину потоку постійного магніта. Принцип дії такого шунта заснований на тому, що з підвищенням температури різко зменшується його намагніченість, унаслідок чого збільшується потік в зазорі магніта. Завдяки цьому компенсується погрішність приладу, пов'язана з температурними змінами індукції магніта, електричного опору вимірювальної обмотки, жорсткості протидіючих пружин. Т. с. застосовуються також в реле, момент спрацьовування яких залежить від температури.

  Літ.: Займовський А. С., Чудневськая Л. А., Магнітні матеріали, М.— Л., 1957, с. 142—44; Прецизійні сплави. Довідник, під ред. Би. Ст Молотілова, М., 1974 с. 156—64.

  А. І. Зусман.