Термомагнітні явища
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Термомагнітні явища

Термомагнітні явища, група явищ, пов'язаних з впливом магнітного поля на електричні і теплові властивості провідників і напівпровідників, в яких існує градієнт температури. Т. я., як і гальваномагнітні явища, обумовлені дією магнітного поля на рухомі частки, що несуть електричний заряд (електрони в провідниках, електрони і дірки в напівпровідниках). Магнітне поле скривлює траєкторію рухомих зарядів і, зокрема, відхилює поточний по тілу електричний струм і пов'язаний з перенесенням часток потік теплоти від первинного напряму (див. Лоренца сила ) . В результаті з'являються складові електричного струму і теплового потоку в напрямі, перпендикулярному магнітному полю, і спостерігаються ін. явища.

  Т. я. можна класифікувати, розглядаючи взаємне розташування векторів: напруженості магнітного поля Н, температурного градієнта Ñ Т в провіднику, щільність W теплового потоку і вектора N, паралельного напряму, в якому вимірюється явище. Т. я., вимірювані в напрямі, перпендикулярному або паралельному первинному температурному градієнту, називаються відповідно поперечними і подовжніми. Характерним прикладом Т. я. може служити виникнення в провіднику (металі) або напівпровіднику електричного поля Е, якщо в телі є градієнт температури і в перпендикулярному до нього напрямі накладається магнітне поле Н ( Нернсту — Еттінгсхаузена ефект ) . Виникле поле Е має як подовжню, так і поперечну складові. До Т. я. відноситься також Клуні — Ледюка ефект і ряд ін. явищ.

  Літ.: Блатт Ф. Д., Теорія рухливості електронів в твердих тілах, пер.(переведення) з англ.(англійський), М-кодом.—Л., 1963; Цидільковський І. М., Термомагнітні явища в напівпровідниках, М., 1960.