Термоелектричний прилад вимірник, прилад для виміру сили змінного струму, рідше за електричну напругу, потужності. Є поєднанням магнітоелектричного вимірника з одним або декількома термопреобразователямі. Термопреобразователь складається з термопари (або декількох термопар) і нагрівача, по якому протікає вимірюваний струм ( мал. ). Під дією тепла, що виділяється нагрівачем, між вільними кінцями термопари виникає термоедс, вимірювана магнітоелектричним вимірником. Для розширення меж виміру термопреобразоватслей (по струму від 1 а і вище) використовують високочастотні вимірювальні трансформатори струму.
Т. п. забезпечують порівняно велику точність вимірів в широкому діапазоні частот і незалежність свідчень від форми кривої струму, що протікає через нагрівач. Їх основні недоліки — залежність свідчень від температури довкілля, значний власний вжиток потужності, недопустимість великих перевантажень (не більше ніж в 1,5 разу). Застосовуються переважно для виміру значення сили змінного струму (від одиниць мка до декількох десятків а ), що діє, в діапазоні частот від декількох десятків гц до декількох сотень Мгц з погрішністю 1—5%.
Літ.: Червякова Ст І., Термоелектричні прилади, М.— Л., 1963; Електричні виміри, під ред. А. Ст Фремке, 4 видавництва, Л., 1973; Шкурін Р. П., Довідник по електро- і електронно-вимірювальних приладах, М., 1972.
