Теплород, гіпотетична теплова матерія (невагома рідина), присутністю якої в тілах в 18 — початку 19 вв.(століття) намагалися пояснювати спостережувані теплові явища (нагрів тіл, теплообмін, теплове розширення, теплова рівновага і т. п.). Для цього Т. довелося приписати незвичайні властивості: невагомість, найбільшу в порівнянні з ін. речовинами пружність, здатність проникати в найдрібніші пори тіл і розширювати їх. У 18 ст для пояснення фізичних і хімічних властивостей речовин поряд з Т. розглядали і ін. невагомі рідини (флогистон і ін.). Лише на початку 19 ст було остаточно доведено, що теплові явища обумовлені хаотичним рухом атомів і молекул (див. Тепловий рух ) . Особливу роль в спростуванні теорії Т. зіграли досліди Б. Румфорда (1798) і Р. Деві (1799), що довели, що нагрів тіл може бути здійснений за рахунок механічної роботи (див. Механічний еквівалент теплоти ) .
