Телефонне навантаження, випадкова величина, визначувана числом викликів, що поступають на телефонну станцію від абонентів телефонній мережі за одиницю часу, і часом обслуговування кожного виклику (встановлення з'єднання абонентів, надання ним каналу зв'язку на час переговорів, роз'єднання). За одиницю виміру Т. н., звану часозанятієм, приймають навантаження, що створюється викликами, сумарний час обслуговування яких рівний 1 ч. Найважливіша характеристика Т. н. — її інтенсивність; вона дорівнює твору математичного чекання числа викликів, що поступають в одиницю часу, на середній час обслуговування одного виклику. Одиницею її виміри служить ерланг, рівний навантаженню в 1 часозанятіє за проміжок часу в 1 ч.
Т. н. схильна до значних коливань по місяцях року, дням тижня і особливо по годиннику доби. Безперервний інтервал часу тривалістю 60 мін в межах 1 сут , протягом якого спостерігається (в середньому, за багато днів вимірів) найбільша величина Т. н.. називається часом найбільшого навантаження (ЧНН). Т. н. у ЧНН в 2—5 раз перевищує середньодобову, її доля від добової досягає в крупних містах 0,1. Статистичні дослідження характеру навантаження, що проводяться серед однакових абонентських груп, дозволяють виявити розподіл Т. н. і ЧНН по величині, часу доби, каналам зв'язку і т. д. За цими даними аналітично виводиться так зване розрахункове значення інтенсивності Т. н., використовуване (замість її середнього значення) при встановленні об'єму споруджень телефонних мереж (кількості одиниць устаткування телефонних станцій, кількості і розподілу каналів зв'язку і т. д.), необхідних для забезпечення необхідної якості обслуговування абонентів.
