Тевтонський орден (латинська повна назва Ordo domus Sanctae Mariae Teutonicorum), Німецький орден (Deutscher Orden), Орден хрестоносців (Kreuzritterorden), німецький католицький духовно-рицарський орден, що здійснював в 13, — початку 15 вв.(століття) феодальну агресію в Східній Європі. Виник в кінці 12 ст в Палестині під час хрестових походів, в 1198 затверджений папою Інокентієм III. Мав великі земельні володіння в Германії і Південній Європі. У 1226 за договором великого магістра ордена Германа фон Зальца з польськими питомим князями Конрадом Мазовецким орден отримав Хелміньськую землю (Польща) і, перенісши свою діяльність до Східної Європи, почав підкорення пруссов . В 1237 з Т. о. об'єдналися залишки розгромленого Ордена мечоносців ; відділенням Т. о. в Східній Прибалтиці став Лівонський орден . Т. о. захопив землі пруссов (до 1283), Східне Помор'я з Гданьськом (1309), Естляндію (1346), Жемайтію (1382—98), острів Готланд (1398), Нову марку (1402). У Прибалтиці утворилася крупна феодальна держава військової колонізації Т. о., володіння якого (включаючи лівонськоє відділення) тягнулися від Вісли ка Нарви, перегородивши вихід до Балтійського моря, Польщі, Литви, Росії. Опорними пунктами хрестоносців в захоплених землях стали укріплені замки. Місцеве населення було майже повністю винищене, частково бігло за Німан, те, що залишилося піддалося насильницькій германізації, зверненню в католицизм, завойовані землі заселялися колоністами — вихідцями з різних областей Німеччини. Резиденцією гросмейстера (великого магістра) ордена був (з 1309) Марієнбург (з 1466 Кенігсберг). Вигідне географічне положення (ключові позиції на південному побережжі Балтійського морить) дозволило Т. о. вести широку торгівлю; багато орденських міст були членами Ганзи . Загроза з боку Т. о. зближувала Польщу і Литву, що отримували підтримку в боротьбі з Т. о. від російського і інших слов'янських народів. У Грюнвальдськой битві 1410 Т. о. потерпів вирішальну поразку; експансія ордена була зупинена. По Торуньському світу 1466 що закінчив Тринадцятирічну війну 1454—66 Польщі з Т. о., орден, визнавши себе васалом Польщі, повернув їй Східне Помор'я. У 1525 великий магістр Альбрехт Бранденбургський виробив секуляризацію володінь Т. о. в Прибалтиці, і вони перетворилися на світське герцогство Пруссію (у васальній залежності від Польщі, з 1618 — у складі Бранденбургсько-прусської держави); держава Т. о. в Прибалтиці припинила існування. Його володіння, що збереглися (у різних районах Німеччині) були секуляризовані на початку 19 ст, в 1809 був закритий сам орден. Відновлений в 1834 в Австрії орден, маючи невелике число членів і не граючи істотної політичної ролі, продовжує існувати.
Літ.: Балязін Ст Н., Росія і Тевтонський орден, «Питання історії», 1963 №6; Tumler М., Der Deutsche Orden..., W., 1955; Küttler W., Charakter und Entwicklungstendenzen des Deutschordensstaates in Preuben, «Zeitschrift für Geschichtswis-senschaften», 1971 №12.
