Ганза (від средненіжненемецкого Hanse — союз, товариство), торгівельний союз північно-німецьких міст на чолі з Любеком, що існував в 14—16 вв.(століття) (формально до 1669). Р. стала спадкоємицею німецьких купецьких товариств і об'єднань, одним з головних центрів діяльності яких був р. Вісбю (на о. Готланд). У 2-ій половині 13 ст були поміщені угоди між Любеком, Гамбургом, Штральзундом і др.; остаточне оформлення союзу сталося в 1367—70 під час його звитяжної війни проти Данії, що закінчилася Штральзундським світом 1370 . 2-я половина 14 — почало 15 вв.(століття) були періодом найбільшого розквіту Р. В неї входило до 100 міст [в т.ч. прибалтійські міста: Ревель (Талін), Дерпт (Тарту), Рига і ін.], але рамки Р. не були строго обкреслені. Економічна роль Р. полягала в монопольному посередництві між виробляючими районами Півночі, Заходу, Сходу і частково Центральної Європи і навіть Середземномор'я: Фландрія, Англія і Північна Німеччина поставляли сукена, Центральна Європа, Англія і Скандинавія — метали, Північна Німеччина і західне побережжя Франції — сіль, Італія — шовк, тканини, Східна Європа — головним чином хутровину і віск, з 16 ст — хліб, Швеція — мідь, Норвегія — рибу і так далі Німецькі купці узяли в свої руки торгівельне посередництво, використовуючи успіхи німецької колонізації в слов'янських країнах Східної Європи і в Прибалтиці і спираючись на військові сили німецьких рицарських орденів (перш за все Тевтонського ордена ) . Система торгівельних стосунків Р. спиралася на декілька контор в основних виробляючих районах Європи — на контори в Брюгге (Фландрія), Новгороді, Лондоні Бергене (Норвегія), Венеції і ін. Центром торгівлі з внутрішніми районами Європи і основним перевалочним пунктом на сухопутній і річковій дорозі між Балтійським і Північним морем був Любек — політичний глава союзу. Тут же збиралися загальні з'їзди ганзейських міст. Внутрішня організація Р. відрізнялася розпливчатістю. Її військові сили складалися з флоту і військ окремих міст. Інтереси окремих груп міст часто не збігалися. Влада в ганзейських містах знаходилася в руках купецького патриціату (цехові повстання кінця 14 — почала 15 вв.(століття) проти його влади були пригнічені).
Стимулюючи розвиток текстильного, гірничодобувного виробництва на З. і в центрі Європи, Р. уповільнювала розвиток цих же галузей на Ст Європи; з іншого боку, завдяки ганзейськой торгівлі східні райони отримували сировину для металообробного і ювелірного ремесла. Зосереджуючи торгівлю в руках німецьких купців, Р. перешкоджала діяльності місцевого купецтва. Розвиток національної економіки, зміцнення позицій місцевого купецтва в Англії, в скандінавських країнах, на Русі до кінця 15 — початку 16 вв.(століття) загострили протиріччя Р. з країнами-контрагентами. У 1494 був закритий німецький двір в Новгороді; контора в Брюгге поступово втратила значення (у 1553 була перенесена до Антверпена), в 1598 ганзейци були позбавлені всіх привілеїв в Англії. До середини 16 ст Р. поступилася місце голландським, англійським і французьким купцям.
Літ.: Lesnikov М., Lubeck als Handelsplatz für osteuropaische Waren im 15. Jahrhundert, «Hansische Geschichtsbiatter», 1960, Jg 78; Hansische Studien. Heinrich Sproemberg zum 70. Geburtstag, B., 1961; Neue Hansische Studien, B., 1969; Dollinger Ph., La Hanse (Xlle — Xviie siecles), P., 1964; Bruns F., Weczerka H., Hansische Handelsstraben, Weimar, 1967; Samsonowicz H., Pozne sredniowiecze miast nadbattyckich. Studia nad dziejami Hanzy nad Baltykiem w XIV—XV w., Warsz., 1968.
