Тахогенератор (від греч.(грецький) táchos — прудкість, швидкість і генератор ) , мікроелектромашина генераторного типа, призначена для перетворення миттєвих значень частоти обертання валу (ротора) якої-небудь машини або механізму в електричний сигнал. Дія Т. заснована на пропорційності кутової частоти обертання ротора генератора його едс(електрорушійна сила) при постійному значенні потоку збудження.
Розрізняють Т. змінного струму (синхронні і асинхронні) і постійного струму. Т. постійного струму — невеликі колекторні машини, потік збудження в яких створюється постійним магнітом або незалежною обмоткою. Т. синхронного типа є невеликі синхронні машини з постійним магнітом як ротор. Найбільшого поширення набули асинхронні Т., які по конструкції подібні асинхронним електродвигунам з порожнистим короткозамкнутим ротором. На статорі такого Т. розташовано під кутом 90° дві обмотки, одна з яких (обмотка збудження) харчується змінним струмом постійної частоти і постійної напруги, а друга є вихідною, і до неї може бути приєднаний вимірювальний прилад (вольтметр, отградуїрованний, наприклад, в об/мін ) . Т. застосовують як електричних датчиків частоти обертання в різних пристроях автоматики, в електромеханічних пристроях обчислювальної техніки і т. д.
Літ.: Чечет Ю. С.. Електричні мікромашини автоматичних пристроїв М.— Л. 1964.
