Синхронна машина, змінного струму машина (зазвичай трифазна), частота обертання якої n жорстко пов'язана з частотою мережі f співвідношенням n = f/p де р — число пар полюсів машини. Залежно від режиму роботи С. м. розрізняють синхронні генератори (генератори активній потужності), синхронні електродвигуни (двигуни з постійною частотою обертання), а також компенсатори синхронні (генератори реактивної потужності). Будь-яка С. м. може працювати у всіх трьох режимах, але практично в конструкціях сучасних синхронних генераторів, двигунів і компенсаторів є визначені відмінності, обумовлені особливостями кожного з режимів.
Основні складові частини С. м.— статор, що несе робочу обмотку змінного струму, і явно- або неявнополюсний ротор, на якому розміщується обмотка збудження, що завжди живиться постійним струмом (через контактні кільця). Інколи в С. м. невеликої потужності (до 20 квт ) обмотку змінного струму розміщують на роторі, а обмотку збудження — на статорі. Конструкцію таких С. м. називають оберненою.
Літ.: Петров Р. Н., Електричні машини, ч. 2, М. — Л., 1963; Костенко М. П.. Піотровський Л. М., Електричні машини, 3 видавництва, ч. 2, Л., 1973; Вольдек А. І., Електричні машини, 2 видавництва, Л., 1974.
