Тард (Tarde) Габрієль (12.3.1843, Сарла, — 13.5.1904, Париж), французький соціолог і криміналіст. У 1893—96 очолював відділ в міністерстві юстиції, а потім викладав. З 1900 професор нової філософії в Коллеж де Франс. Соціологічна концепція Т. пройнята психологізмом. Вихідним пунктом суспільства, по Т., є психологія індивіда, а ключовими процесами соціального життя — наслідування, конфлікти і пристосування. Наслідування властиве індивідам і служить їх пристосуванню. Суспільство існує як прояв загального світового закону повторення.
Єдине джерело його прогресу — відкриття і винаходи, що виникають як наслідок оригінальності і ініціативи окремих осіб і нового поєднання існуючих ідей. Індивід освоює в результаті наслідування як вже існуючі норми і цінності, так і нововведення. Ці ідеї Т. надалі були розвинені в теоріях соціалізації особи.
В дослідженнях по соціальній психології Т. показує її відмінність від індивідуальної психології. Людина в масі і особливо в натовпі, по Т., набагато емоційніший, збудливий і менш інтелектуальний, чим узятий окремо. На підставі цього Т. був противником масових органів державної влади.
Т. — автор ряду робіт по філософії права. Його ідеї зробили вплив на американську соціологію.
Соч.: La criminalité comparée, P., 1886; La philosophic pénale. P., 1890; Les transform mations du droit, 2 éd.. P., 1894; L''opposition universelle, P., 1897; Etudes de psychologie sociale. P., 1898; Les transformations du pouvoir. P., 1899; La psychologie économique, v. 1—2. P., 1902; L''opinion et la foule, 4 éd., P.. 1922; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Закони наслідування, СП(Збори постанов) Би, 1892; Злочини натовпу, Каз., 1893; Соціальна логіка, СП(Збори постанов) Би, 1901; Соціальні закони, СП(Збори постанов) Би, 1906.
