Тарєєв Євгеній Михайлович [р. 13(25) .5.1895, Псков], радянський терапевт, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1948), заслуженого на діяча науки РРФСР (1948), Герою Соціалістичного Труда (1965). У 1917 закінчив медичний факультет Московського університету. Учень М. П. Кончаловського і В. Е. Предтеченського. З 1936 професор, завідувач кафедрою факультетської терапії 3-го Московського медичного інституту, з 1951 — кафедрою терапії і професор хвороб санітарно-гігієнічного факультету 1-го Московського медичного інституту. Одночасно (1929—51) керував клінікою інституту медичної паразитології і тропічної медицини ним. Е. І. Марциновського. Основні праці присвячені проблемам патології печінки, нирок, колагеновим хворобам і ін. найважливішим розділам внутрішньої медицини, а також лабораторної справи, історії медицина і т. д. Т. належить 1-й опис спалаху сироваткового гепатиту з експериментальним відтворенням зараження (1940, спільно с П. Р. Сергиевим); їм вивчалися вірусні циррози печінки. Запропонував класифікацію захворювань нирок, розробляв багато питань іммунонефрологиі, організував перший в СРСР центр хронічного гемодіалізу на базі терапевтичної клініки. Під редакцією Т. вийшло керівництво в 2 томах «Основи нефрології» (1972). Вперше в СРСР Т. описав прижиттєву діагностику вузликового періартеріїту ; він очолив вивчення ревматоїдного артриту, червоного вовчаку, склеродермії і ін. системних уражень сполучної тканини, а також лікарській хворобі . Описав варіанти злоякісного перебігу гіпертонічної хвороби. Розробляв проблеми професійної патології. За монографію «Клініка малярії» — Державна премія СРСР (1946), за монографію «Нефрит» — премія ним. С. П. Боткина АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1962), за праці по ревматології — Ленінська премія (1974). Створив школу терапевтів (Ст А. Насонова, А. А. Демін, А. В. Сумароков і ін.). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. Голова Всесоюзного суспільства нефрологів (з 1969) і Всеросійського суспільства терапевтів (з 1966). Почесний доктор Карпова університету в Празі, почесний член суспільств інтерністов і нефрологів ГДР(Німецька Демократична Республіка) і гастроентерологів НРБ(Народна Республіка Болгарія).
Соч.: Анемія брайтіков, М., 1929; Хвороби нирок, М-код.—Л., 1936; Гіпертонічна хвороба. М., 1948; Внутрішні хвороби, 3 видавництва М., 1957; Колагенози, М., 1965 (співавтор); Епідемічний гепатит, М., 1970 (співавтор),
Літ.: Е. М. Тарєєв. (До 80-ліття з дня народження), «Терапевтичний архів», 1975 №4.
