Танкєєвський могильник, найбільший (близько 5 тисяч могил) некрополь періоду формування Болгарії Волжсько-камськой (9—10 вв.(століття)) в села Танкєєвка Куйбишевського району Татарської АССР. Відкритий в 1904, з 1961 вивчено понад 1000 трупоположеній в прямокутних могилах з багатим інвентарем: зброєю, посудом, прикрасами, срібними масками похоронними, частямі скелетів домашніх тварин (головним чином черепами і кістками ніг коней). Т. м. залишений болгарами волжсько-камськимі, древніми угорцями і представниками ін. угро-фінських і тюркських племен. В кінці 10 ст язичеський обряд поховання змінився мусульманським.
Літ.: Халікова Е. А., Похоронний обряд Танкєєвського могильника, в збірці: Питання етногенезу тюркоязичних народів Середнього Поволжья, Казань, 1971: Козаків Е. П., Похоронний інвентар Танкєєвського могильника, там же.
