Болгари волжсько-камськие, тюркоязичниє племена, що склали основу населення Болгарії Волжсько-камськой . Прийшли в 2-ій половині 7 ст на середню Волгу з Приазов'я після розпаду Великої Болгарії (державна освіта, що виникла в 7 ст між Доном і Кубанню), що засвідчено археологічними даними. Б. у.-к. вступили у взаємодію з місцевими племенами що належали до угро-фінської мовної сім'ї. З приходом болгар, що мали в своєму розпорядженні сильну військову організацію і що добилися політичної гегемонії у Волго-Камье, на середній Волзі почалося активне поширення тюркських мов. Би. у.-к. зіграли значну роль в консолідації місцевих племен, в створенні їх феодальної держави. З ними пов'язано походження ряду народів Поволжья і Прікамья (чувашів, казанських татар і ін.).
