Тайговий кліщ (lxodes persulcatus), паразитичний кліщ сімейства іксодових. Довжина тіла голодної самки близько 4 мм, крові, що нассалася, — до 11 мм, самця — 2,5 мм. Спинний щиток темно-коричневий; на тазках ніг гострі зубці. Личинки і німфи паразитують в основному на гризунах і птицях, дорослі кліщі — на крупних тваринах, частіше на худобі, інколи присмоктують і до людини. Поширений в лісах південної частини тайги від Камчатки і Сахаліну до Карельської АССР, на південь — до Московської, Брянської, Орловської областях, на Алтаї. На роль Т. до. у перенесенні вірусу — збудника весінньо-літнього, або далекосхідного кліщового, енцефаліт вперше (1937) вказав радянський вірусолог Л. А. Зільбер ; потім це було доведено Е. Н. Павлівським і А. А. Смородінцевим .
