Тажутдін (Чанка з Батлаїча) (1867—1909), аварський поет. Один з тих, що зачинають аварської літератури. Був муллою. У своїх віршах з гуманістичних позицій закликав до духовного розкріпачення людину, затверджував право жінки на особисте щастя, виступав проти патріархально-релігійних канонів. Для любовної лірики Т. характерна романтична піднесеність. Писав також вірші на соціальні теми, гімни-плачі (елегії). Творчість Т. тісно пов'язана з усною поезією горців; у нім помітно і вплив арабської класичної літератури.
Соч.: Tlacapіщарал кучlдул, Махачкала, 1963; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Суперниця зірок, М., 1966.
Літ.: Магомедов Би. М., Нариси аварської дореволюційної літератури, Махачкала, 1961; Хаїбуллаєв С., Народні витоки аварської поезії, Махачкала, 1966.
