Тажібаєв Абдільда [р. 22.1(4.2) .1909, р. Кзил-орда], казахський радянський поет і драматург, доктор філологічних наук (1971). Член КПРС з 1939. У 1946 закінчив літературний факультет Казахського університету (Алма-Ата). З 1960 завідувач відділом театрального і образотворчого мистецтва інституту літератури і мистецтва АН(Академія наук) Казахською РСР. Друкується з 1928. Автор збірок віршів «Новий ритм» (1933), «Прорив» (1934), «Сила» (1935) «Лади» (1942), «Від щирого серця» (1949), «Острови» (1958), «Від вчорашнього до сьогоднішнього» (1964) і ін., в яких різносторонньо відбито життя сучасного Казахстану. З 2-ої половини 30-х рр. Т. виступає як драматург: п'єси «Біла береза» (1938, спільно с М. Ауезовим), «Квітни, степ!» (поставлена 1952, опублікована 1953; у 1958 відновлена на сцені під назвою «Одне дерево — не ліс»), «Майра» (1957), «Приятелі» («Портрет», 1964), «Круча» (1966) і ін. Розвитку казахської радянської літератури присвячені збірка літературно-критичних статей «Життя і поезія» (1960), монографія «Народження і становлення казахської драматургії» (1971). Депутат Верховної Ради Казахської РСР 6-го скликання. З 1934 секретар правління СП(Збори постанов), в 1939—44 голова Казахської РСР. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Шигармалар, т. 1—2, Алмати, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вірші. Поеми. П'єси А.-А., 1957; Закохані. Поема, А.-А., 1963.
Літ.: Історія казахської літератури, т. 3, А.-А., 1971; Дуйсенов М., Акин мурати, Алмати, 1967.
