Сюзеренітет, характерна для епохи феодалізму система особистих стосунків і стосунків влади, виражених у вигляді договорів між сюзеренами (сеньйорами ) і васалами. У основі стосунків С. лежала ієрархія, структура феодальної власності, яка зв'язувала в єдине ціле панівний клас і забезпечувала за великими феодалами (королями, герцогами, графами і ін.) верховенство в політичних (військових, судових і т. п.) справах. З утворенням централізованих держав повноваження влади поступово концентрувалися в руках короля, що перетворювався на суверенного монарха.
У формі С. будувалися і міжнародно-правові стосунки між сильними і слабкішими васальними державами. Див. також Васальне держава .
