Сюй Бей-хун, Жю Пеон (19.6. 1895, повіт Ісин, провінція Цзянсу, — 26.9. 1953, Пекін), китайський живописець і графік. Вчився у свого батька Сюй Да-чжана в Шанхаї і в Парижі (з 1919) в П. А. Ж. Даньян-Бувре. У 1934 відвідав СРСР. У 1949—53 директор центральною АХ(Академія витівок) в Пекіні і голова Всекитайськой асоціації діячів літератури і мистецтва. Працював в жанрах «квіти-птиці», «люди» (обидва — папір, туш, водяні фарби), в техніці акварелі; одним з перших в Китаї почав писати маслом. С. Би.-х. виступив як один з творців нового напряму в китайському мистецтві 20 ст, об'єднуючого національні художні традиції з досягненнями європейського реалістичного живопису. У творах С. Би.-х. м'яке ліплення форми поєднується з силою і чіткістю ліній. Якщо роботи С. Би.-х., присвячені життя природи («Відпочиваючий кінь», 1930, папір, туш, Музей мистецтва народів Сходу, Москва), пройняті духом ясній поезії, то його жанрові і історичні композиції («З думою про поле лайки», 1935, там же) незрідка насищени героїчним пафосом. Гострота психологічних і соціальних характеристик властива портретам С. Би.-х. (серія портретів відмінників праці і героїв Національно-визвольної армії, 1950, папір, туш).
Літ.: Льовіна Л. М., Сюй Бей-хун, М., 1957; Ци бай-ши і Сюй Бей-хун. [Предісл. Т. Норіной], М., 1959.
