Сьомий Всеросійський з'їзд Рад робітників, селянських, червоноармійських і трудових козачих депутатів, відбувся в Москві 5—9 грудня 1919. На з'їзді був присутній 1011 делегатів з вирішальним голосом (комуністи 970, безпартійні 35, «революційні комуністи» 3, боротьбісти 1, Поалей Цион 1, анархісти-комуністи 1) і 355 з дорадчим (308 комуністів, 26 безпартійних, 21 від дрібнобуржуазних партій, що прийняли рішення про мобілізацію своїх членів на фронти Громадянської війни). Представники від дрібнобуржуазних партій були допущені на з'їзд за рішенням ВЦИК від 27 листопада 1919. У роботі з'їзду брали участь делегати від Радянської України, автономної республіки Туркестану і Башкирської автономної республіки. Порядок дня: Звіт ВЦИК і СНК(Рада Народних Комісарів) (Ст І. Ленін); Військове положення (Л. Д. Троцький); Про Комуністичний Інтернаціонал (Р. Е. Зіновьев); Продовольче положення (А. Д. Цюрупа); Паливний питання (А. І. Риків); Радянське будівництво в центрі і на місцях (Л. Би. Каменев); Вибори ВЦИК.
В звітній доповіді В. І. Ленін піддав аналізу міжнародне і внутрішнє положення Радянської країни, високо оцінив вирішальні перемоги Червоної Армії на фронтах Громадянської війни і підкреслив, що головну увагу необхідно звернути на проблеми господарського будівництва і державного управління. З'їзд схвалив зовнішню і внутрішню політику Радянського уряду. Питання про радянське будівництво, про форми взаємин центральних і місцевих органів Радянської влади став одним з найважливіших на порядку денному. Було прийнято постановою «Про радянське будівництво», яке передбачало подальше зміцнення державного апарату, намічало дороги до розширення радянської. демократії, уточнювало функції органів Радянської влади в центрі і на місцях. Детальне обговорення доповідей по питаннях радянського будівництва, про продовольче положення і про паливо було доручено відповідним секціям. Вони підготували резолюції «О організації продовольчої справи в РРФСР», «О організації паливної справи в РРФСР», затверджені з'їздом. За пропозицією Леніна була прийнята резолюція, яка пропонувала країнам Антанти, США, Італії і Японії почати мирні переговори з Радянською Росією. З'їзд ухвалив резолюцію «О пригноблюваних націях», що підтвердила принципи національної політики Радянського уряду і солідарність, що виразила, з народами колишніх околиць царської Росії. У особливій резолюції з'їзд виразив обурення розгулом білого терору в Угорщині. З'їзд вітав створення 3-го Інтернаціоналу. Були також прийняті звернення: «До Червоної Армії і Червоного Флоту», де виражалася вдячність солдатам революції за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі за незалежність Радянської країни; «До трудового селянства», яке закликало трудящих села до подальшого зміцнення союзу з робочим класом і підкреслювало вирішальну роль такого союзу в спільній боротьбі з контрреволюцією і інтервенцією; «До трудових козаків Дону, Кубані, Тереку, Уралу, Сибіру і Оренбурга» викривало білогвардійський наклеп про відношення Радянської влади до козацтва, закликало все трудове козацтво встати на сторону Радянської держави і включитися в боротьбу з ворогами Радянської республіки. З'їзд вибрав ВЦИК у складі 201 члена і 68 кандидатів.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 39, с. 385—436; З'їзди Рад СРСР, союзних і автономних Радянських Соціалістичних Республік. Сб. документів, т. 1, М., 1959.
