Суспільство старих більшовиків Всесоюзне, створено за ініціативою групи членів РКП (б) з багатолітнім дореволюційним партійним стажем; існувало в 1922—35 при Істпарте, потім при інституті В. І. Леніна при ЦК ВКП (б). Цілями суспільства були: використання досвіду старих більшовиків для виховання молоді на революційних традиціях, збір історико-революційних матеріалів і т.п. Приймалися члени партії з безперервним партійним стажем не менше 18 років. У 1922 в О. с. би. полягало 64 чіл., у січні 1934 — понад 2000 чіл. У 1922—31 воно очолювалося бюро; у січні 1931 на 1-ій Всесоюзній конференції суспільства була вибрана Центральна рада на чолі з президією, при якій були комісії і сектори: культурно-пропагандистський і агітаційно-масовий, організаційно-плановий, місцевих відділень, літературно-видавницький, технічний, побутовий. До складу бюро а потім Центральної ради в різний час входили: А. С. Енукидзе, Ф. Ст Ленгник, П. Н. Лепешинський, М. Н. Лядов, Ст П. Ногин, Ф. Н. Самойлов, С. Н. Смідовіч, А. М. Стопані, Б. З. Шумяцкий і ін. Головами О. с. би. були: з 1922 — М. С. Ольмінський, з 1931 — Їм. Ярославський. У республіках, краях, областях, крупних містах існували філії (відділення) суспільства. Його члени виступали з лекціями і доповідями на підприємствах і в установах, організовували вечори спогадів і зустрічі старих більшовиків з молоддю. Суспільство випускало історико-революційну збірку «Старий більшовик» (1930—1934), «Бюлетені» (1931—33).
Літ.: Статут Суспільства старих більшовиків. Інструкція по організації філіальних відділень. Список членів Суспільства і анкета, М., 1928; Резолюції і постанови першої Всесоюзної конференції Суспільства старих більшовиків (25—28 янв.(січень) 1931), М., 1931; Список членів Всесоюзного суспільства старих більшовиків на 1 янв.(січень) 1933, М., 1933.
