Судопропуськниє споруди, гідротехнічні споруди, призначені для подолання судами перепадів рівнів води в гідровузлах і на судноплавних каналах. Розрізняють 2 основних типа С. с. — судоходниєшлюзи і транспортні суднопідіймачі .
Вибір типа С. с. виробляється на основі техніко-економічних розрахунків. При цьому враховуються вантажопідйомність судів, забезпеченість гідровузла водою для пропуску судів через шлюз (шлюзування), величини перепадів рівнів води і вагання їх у верхньому і ніжнем б'єфах, а також топографічні і геологічні умови району гідротехнічних споруд. Найбільшого поширення набули камерні шлюзи, що споруджуються для пропуску судів практично будь-якої водотоннажності, при натисках до 40—60 м-коду, на гідровузлах, розташованих в найрізноманітніших природних умовах. Суднопідіймачі застосовують головним чином при натисках 60—70 м-коду, в умовах обмеженої витрати води на шлюзування, для пропуску судів порівняно невеликій вантажопідйомності (до 2 тисяч т ) . При високих натисках і великих навігаційних коливаннях рівнів води зводять С. с. комбінованого типа — з верховим шлюзом і односхилим похилим суднопідіймачем. При значних підйомах рівня води в повені на гідровузлах малого натиску (3—5 м-код ) для пропуску судів в період затоплення шлюзу доцільне використання розбірних судноплавних гребель з пристроєм опускних затворів. У зв'язку з розширенням вживання швидкісних судів (наприклад, на підводних крилах, на повітряній подушці) у складі гідровузлів незрідка зводять спеціальні С. с.. що відрізняються високою пропускною здатністю.
Літ.: Денерт Р., Шлюзи і суднопідіймачі, [пер. з йому.(німецький)], М., 1961; Грішин М. М., Гідротехнічні споруди, М., 1962; Семанов Н. А., Варламов Н. Н., Баланін Ст Ст, Судноплавні канали, шлюзи і суднопідіймачі, М., 1970; Міхайлов А. Ст, Внутрішні водні дороги, М., 1973.
