Сублімація (позднелат. sublimatio — піднесення, вознесло, від латів.(латинський) sublimo — високо піднімаю, возношу), сублімація, перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо (без плавлення) в газоподібний; відбувається з поглинанням теплоти (фазовий перехід I роду). С. — один з різновидів паротворення, можлива у всьому інтервалі температур і тиску, при якому тверда і газоподібна фази співіснують. Необхідна для С. енергія називається теплотою С. (див. Теплота фазового переходу ) . Залежність між теплотою С., тиском насиченої пари над твердим тілом і температурою в умовах рівноважного переходу виражається Клапейрона — Клаузіуса рівнянням . С. металевих кристалів приводить до утворення одноатомної пари; іонні кристали, випаровуючись, часто утворюють в газовій фазі полярні молекули; молекулярні кристали утворюють пари, що складаються з молекул. Основною кінетичною характеристикою С. є швидкість С. — маса речовини, що сублімує в одиницю часу. Залежність граничної швидкості С. речовин від температури і властивостей газоподібної фази визначає їх вибір длятеплозахисти космічних апаратів. С. широко застосовується також для очищення твердих речовин (сублімація з подальшим вирощуванням чистих кристалів в газовому середовищі).
